Творами Йоганеса Брамса захоплювалися сучасники, його ім’я із вдячністю згадують меломани XXI століття. У своїх творах він продовжував традиції класиків на кшталт Гайдна, Моцарта, Бетховена та невтомно сперечався з представниками романтичного стилю. Більше на hamburgtrend.eu.
Дитячі та юні роки
Йоганес Брамс з’явився на світ 7 травня 1833 року у місті Гамбург. Його батько, Якоб Брамс, чудово грав на віолончелі та контрабасі й часто заробляв, як найманий музикант.
Перші заняття з музичного мистецтва Йоганес отримав від батька. Коли хлопчику виповнилося сім років, його віддали на навчання до Ф. В. Косселя. У відомого вчителя Йоганес вчився грати на фортепіано. Через три роки Й. Брамса передали Едуарду Макслену, який у свій час вчив Косселя.
Родина Брамсів була зовсім не багатою. Щоб допомогти батькам, у 14 років Йоганес грав за гроші у шинках Гамбурга, а у вільний час писав власні музичні композиції та влаштовував сольні виступи.
У 1850 році доля звела Йоганеса Брамса з угорським скрипалем Едуардом Ременієм та музикою циган. Самобутні ромські мелодії та пісні суттєво вплинули на музику Брамса та його стиль, як композитора.
Цікаво, що свої перші твори Йоганес Брамс написав в 11-річному віці. Потім ці ранні композиції здалися композитору занадто наївними й він знищив майже все.
У 1853 році Йоханес Брамс май честь познайомитися з Йозефом Йоахімом, якого знали як скрипаля надзвичайного таланту. Йоахім зацікавився музикою Брамса і дуже високо її оцінив. Скрипаль познайомив Брамса з Робертом Шуманом і зовсім скоро композитори стали гарними друзями. Через деякий час у періодичному виданні «Neue Zeitschrift für Musik» з’явилася стаття Шумана, де він з великим захопленням пише про Й. Брамса та його музику. Стаття стала сенсацією й музичному світи з’явилося нове ім’я – ім’я Йогана Брамса.
В ті часи у світі музичного мистецтва набирав обертів конфлікт між «неонімецькою» школою на чолі з Ф. Лістом та Р. Вагнером та консерваторами, представником яких був Шуман. Схвальні відгуки Шумана про Брамса не дуже подобалися прихильникам Ліста, хоч сам Й. Брамс ставився до представників нової течії в музиці досить лояльно. Однак, композитора втягнули в полеміку, що додало клопотів.
Особисте життя та творчість
З родиною Шумана у Йоганеса Брамса буди добрі дружні стосунки. Коли у 1854 році Роберт Шуман важко захворів, Брамс допомагав його дружині Кларі. Подейкували, між ними був роман… Люди зазвичай не дуже вірять у дружбу чоловіка та жінки. У 1856 році Шумана не стало, проте стосунки між Кларою та Йоханесом продовження не мали.
У 1858 році Йоганес Брамс мав одружитися з Агатою фон Зібольт, але весілля було несподівано скасовано. Після цього Йоганес назавжди закрив для себе тему особистого життя. На думку сучасників, Йоганес був дуже стриманий та мовчазний. Свої почуття композитор виражав лише через музику. В одному зі своїх листів Брамс писав, що не може уявити у своєму домі жінку, яка б втішала його у складні моменти. Водночас Йоганес Брамс дуже любив тварин та дітей. Цей сильний чуттєвий потік має своє відображення у творчості композитора.
Йоганес Брамс був націло занурений в улюблену справу. В кінці 90-х років навчав грі на фортепіано та керував хором у Детмольді. З 1859 року Й. Брамс стає диригентом жіночого хору у Гамбурзі. Водночас композитор пише величезну кількість власних композицій.
У творчому доробку Йоганеса Брамса багато композицій для хорового виконання, камерної та фортепіанної музики, також йому належать понад 200 пісень. Найбільшої популярності Брамс досяг в останні роки життя після оприлюднення невеликих п’єс для фортепіано та осіннього квінтету кларнетів.
Йоганеса Брамса не стало 3 квітня 1897 року. Видатний композитор похований у Відні на Центральному цвинтарі.
