Відвідування театру — це не розкіш. Це необхідно кожній людині для відновлення сил, відпочинку, занурення у культурне життя. У місті Гамбург є достатній вибір місць, де можна подивитись гарну, сучасну та цікаву виставу. Варто розказати про “Гамбурзьку державну оперу”, яка має багатовікову історію. Цей театр став головним музичним центром Європи. Більше на hamburgtrend.eu.
Історія створення
Заснували театр 2 січня 1678 року під назвою “Opern-Theatrum” і розташували його в старому дерев’яному будинку на перетині вулиць Gänsemarkt та Jungfernstieg. Це був перший громадський театр у Німеччині. У 1703 році туди запросили грати Георга Фрідріха Генделя, композитора, який став грати на віолончелі, скрипці в оркестрі оперного театру. У тому ж році у місті пройшла світова прем’єра його опери “Nero”. Вже потім він перебрався у Лондон, де написав свої відомі п’єси. Коли Гендель грав в оркестрі у Гамбурзі, його керівником був Райнхард Кайзер, який тоді працював генеральним менеджером та диригентом опери.
Кайзер був відомим німецьким композитором періоду бароко. Він склав близько 65 опер, прем’єри більшості яких проходили у Гамбурзі. В сучасності його опери ставлять рідко. У 1721 році центральною постаттю став Георг Телеман, який приєднався до Гамбурзької опери. В наступні роки на сцені можна було бачити Крістофера Віллібальда Глюка та Йоганна Адольфа Хассе.
Падіння та реконструкція
Через труднощі з грошима у 1738 році оперу зачинили. Комедійні трупи продовжували гастролювати та використовували зачинену будівлю для репетицій, поки її не знесли у 1763 році. Місце використали для побудови ще одного театру, в якому згодом почали ставити опери, драматичні та музичні спектаклі. Нову забудову офіційно називали “Німецьким національним театром”. В той період популярними були твори Лессінга, п’єси Шиллера, Гете та Шекспіра. Наступна зміна назви відбулась у 1810 році і його стали називати “Гамбурзьким міським театром”.
У 1872 році стару будівлю знов замінили іншим приміщенням. Воно вміщувало 2800 осіб та мало ультрасучасну акустику. З 1844 році там працювали Джузеппе Верді, Ріхард Вагнер і їх праця визначила популярність музики на довгі роки. У 1873 році Полліні став режисером та зміг стабілізувати погане фінансове становище театру, організував державне фінансування. Все це принесло успіх і 6 років під керівництвом Густава Малера було показано дуже багато прем’єр.
Опера в період війни
У Першу світову війну робота театру йшла важко. Багато артистів пішли служити в армію. У 1925 році провели ще одну реконструкцію. Директором нацистський режим призначив Штрома. У 1934 році він змінив назву театру на “Гамбурзька державна опера”. В період Другої світової війни бомбардуваннями було зруйновано глядацький зал, а от сцена вціліла. Через рік після воєнних дій опера знову була відкрита глядачам. До 1953 році гості сиділи у тимчасовому залі. Вже потім почались роботи з відновлення. Через 2 роки “Чарівну флейту” Моцарта виконали у новому залі на 1770 місць.
Сучасне життя театру
На початку 2000-х років оперу знову ремонтували. Оновили 3 майданчики для репетицій, репетиційні зали для оркестрів, балетних ансамблів, хорів. На верхніх поверхах розташували майстерні, офіси та зали очікування. Керує всім Френсіс Дельнон, а Кент Нагано має обов’язки музичного керівника та головного диригента. В роки, коли була епідемія коронавірусу, “Гамбурзька державна опера” проводила онлайн-трансляції, щоб не віддалятись від глядачів. Кожного сезону проходили нові прем’єри. У сезоні 2021-2022 років показали 3 світові прем’єри: “Гра Трампа” Бернгарда Ланга, “Белла і Блаубарт” Ізабель Абулкер та “Місяць” Лоренцо Романо.
В опері глядачі можуть побачити прекрасні постановки, неперевершену гру акторів та чудовий балет. Жителі міста та туристи Гамбурга мають обов’язково знайти час та відвідати величний зал культурного життя міста.
