Гамбург — місто портових вітрів, архітектури, навчальних закладів і багатої музичної культури. Саме в цьому місті музика стала не лише церковним обрядом, а й невіддільною частиною міського життя.
У самому серці цього звучання постав Георг Філіпп Телеман — диригент, композитор, організатор, який об’єднав духовну глибину музики з енергією портового міста. Протягом десятиліть його ім’я було символом музичної популярності міста, а творчість композитора допомогла сформувати слухацький смак поколінь і тим самим перетворила Гамбург на один із провідних музичних центрів Північної Європи. Далі на hamburgtrend.
Дитинство і перші кроки у музиці
Георг Філіпп Телеман народився у 1681 році у Магдебурзі в освіченій родині, де традиційно вивчали теологію. Його батько був дияконом у церкві “Heilig-Geist-Kirche” і помер, коли Телеману було чотири роки. Перші уроки музики хлопець отримав у віці 10 років, які надавав місцевий органіст. Після цього Телеман дуже зацікавився музичною грамотою, зокрема композицією. Проте мати та родичі були дуже проти музичної діяльності й забороняли її хлопцю, але він навчався таємно і навіть у свої 12 років створив оперу.
Здобував освіту у гімназії в Магдебурзі та Гільдесгаймі, де вивчав мови, але все одно таємно займався музикою. Він копіював ноти й вчився грати на 10 інструментах. У гімназії Гільдесгаймі процвітав музичний талант хлопця, який підтримувала шкільна влада і сам ректор. Телеман був однаково успішним як у складанні композиції, так і у виконанні, вчився гри на флейті, гобої, скрипці, альті да гамба, блок-флейті, контрабасі та інших інструментах.
У 1701 році він закінчив гімназію і поїхав до Лейпцига, щоб навчатися правознавства в Лейпцизькому університеті, проте зрештою став професійним музикантом, який складав композиції для Миколаївської церкви та церкви Святого Фоми (“The St. Thomas Church”). Через рік він став директором муніципального оперного театру “Opernhaus auf dem Brühl”, а вже пізніше музичним керівником у Нойкірхе. Талановитий музикант створив багато нової музики для Лейпцига, зокрема кілька опер, однією з яких була його перша велика опера “Germanicus”. У 1705 році він отримав запрошення стати капельмейстером при дворі у Сорау (Жори). Вивчав французький стиль у Луллі, пізніше писав кантати й познайомився з Бахом. У 1712 році працював у Франкфурті, де став міським капельмейстером, а також управляв оркестром і писав для церков. У всі ці роки Телеман творив, змішуючи стилі й стаючи універсалом бароко.
Гамбурзька кар’єра
У 1721 році Георг Філіпп Телеман отримав запрошення на посаду кантра (Kantor) у вченій школі Johanneum і одночасно “Director musices” для п’яти головних церков Гамбурга. Така посада зробила його керівником міської та релігійної музики. Так розпочався новий найтриваліший період його життя. Проте варто зазначити, що одразу після прибуття він зіштовхнувся зі спротивом з боку церковних чиновників, які вважали, що життя Телемана і його творчість відривають жителів міста від важливих справ.
За цей період роботи музикант зробив кілька важливих поїздок за межі Німеччини. Він побував у Парижі 8 місяців і був вражений оперою французького композитора Жан-Філіп Рамо. З того часу він вирішив включити французький оперний стиль у свої вокальні твори, адже до цього його вплив був переважно італійським і німецьким.
Перші роки його перебування у місті не були позбавлені сімейних проблем. Він пережив невірність дружини, її борги, які перевищили річний дохід Телемана. Від банкрутства його врятували друзі, а також численні успішні поетичні й музичні публікації, які він зробив у період 1725-1740 років.
Коли диригенту виповнилося 60 років, він став менш продуктивним, проте зайнявся дослідженнями, захоплювався садівництвом та вирощуванням екзотичних рослин. У свої поважні роки у композитора були проблеми зі здоров’ям та погіршення зору, але він продовжував писати музику до 1760-х років. Він помер у віці 86 років увечері 25 червня 1767 року від хвороби.
Спадщина та вплив
Якщо говорити про користь місту, то Георг Філіпп Телеман не просто мешкав у Гамбурзі, а зробив місто своєю батьківщиною. У місцевих бібліотеках зберігаються його автобіографічні матеріали, нотні рукописи й архівні збірки. Також є Telemann-архів за допомогою якого дослідники можуть відтворити його творчий шлях з актуальних першоджерел.
Композитор залишив після себе понад 3000 творів, половина з яких втрачена, а більшість не виконувалася з XVIII століття. З 1708 по 1750 рік Телеман зміг написати 1043 священні кантати й 600 увертюр-суїт. Він писав і різні типи концертів для комбінування інструментів, які не використовував у роботі жоден інший композитор того часу. Отже, у другій половині XVIII століття Телемана високо оцінили колеги й критики. Його популярність була не лише у Німеччині, а й по всій Європі. Замовлення на твори надходили у Франції, Італії, Нідерландах, Бельгії, Швейцарії та Іспанії.
У сучасності ім’я Телемана можна почути на сцені й в академічних залах. Його підхід поєднав оперну драматургію й побутову музичну практику, що дуже подобається шанувальникам.
Отже, Георг Філіпп Телеман — талант, який писав не лише дивовижні твори, а й створював прекрасну музику, яка ставала частиною життя не лише гамбуржців. Спадщина музиканта надихає молоде покоління шукати нові підходи до творчості, балансуючи між творчістю та організаторським талантом.
Використані джерела:
