У Гамбурзі дуже багато різних театрів, недарма місто називають театральною столицею. Театри відкривають суспільству різноманітні програми, комедії, драми та навіть дитячі п’єси. Акторська майстерність вражає глядачів, бо у виставах можна побачити не тільки гру, а й танцювальні постановки, імпровізації та взаємодію з глядачами. Далі на hamburgtrend.eu
Варто розказати про найстаріший приватний театр у місті — це театр “Святого Паулі”. Будинок вирізняється досить інтимною атмосферою та вважається найстарішим театром Німеччини в цілому. Театр має історію, якій понад 180 років.
Історія становлення
Долю театру та його творчий профіль вирішило розміщення забудови — в самому серці Репербану на Spielbudenplatz. Вперше театральна завіса піднялась у 1841 році, але велика пожежа 1842 року призупинила розквіт. І хоч театр не постраждав від вогню та все одно зіткнувся з фінансовим крахом. На той час забудову називали “Театр Уранія” й допомогу він отримав від театрального графа Карла-Фрідріха фон Ган-Нойхауса. Саме він орендував театр та організував масштабні вистави. Продумував декорації, костюми, запалював сотні свічок для певної атмосфери. На той час такі ідеї вважались досить помпезними для публіки, яка бачила тільки придорожні фермерські театри. Та через кілька місяців він поїхав з міста весь у боргах.
З 1848 по 1863 рік театр давав прибуток, бо керував ним Теодор Дамма. Його знали, як суворого керівника, бо для внутрішнього життя театру він видавав жорстокі закони, звісно, у той час не було трудового права. На перетині століть працівники театру влаштовували веселі народні покази на Гамбурзькій площі. Якщо вистава подобалась людям, то вони подавали акторам квіти, а якщо ні, то могли й відлупцювати.
До 1879 року закладом керував Ернст Друкер і показував комедійні вистави. Ця людина не просто любила театральне мистецтво, керівник був успішним бізнесменом, який розумів, що будівлі треба реконструкція. Його капітальний ремонт досі характеризує театр. Ернст Друкер помер у 1918 році, згорівши у віці 62 роки. У період 1919 по 1951 рік ставили вистави з місцевим німецьким колоритом.
У 1941 році заклад перейменували на “Театр Святого Паулі”, бо нацистський режим дізнався, що його власник Ернст Друкер був євреєм. Під час воєнних дій Другої світової війни забудова не постраждала й відкрила свої двері 29 серпня 1945 року.
Робота акторів
З 1970-х років у театрі працюють відомі зірки, зокрема Фредді Куїн, Оссогоре Генрі Валь та Гайді Кейбл. З 1980-х років театр “Святого Паулі” змінюється і в репертуарі з’являються бульварні п’єси, комедії та кабаре. Було багато серйозних постановок з Ульріхом Тукуром, Євою Маттес, Монікою Блайбтрой. Його популярність зростала й після реконструкції, зали були доступні глядачам.
У 1996 році відома дюссельдорфська панк-рок-група “Die Toten Hosen” записали відеокліп на пісню “Paradise” у забудові театру “Святого Паулі”. Баварська рок-група “Emil Bulls” у 2003 році у театрі знімали свій відеокліп на пісню “This Day”. У 2007 році заклад нагородили премією Ульріха Вільдгрубера. Капітальну реставрацію забудови провели у 2016 році й внесли її у перелік об’єктів культурної спадщини.
У сучасності театр позиціює себе як народний, сучасний театр, що демонструє різноманітні постановки та гостьові вистави. Його твори популярні, гарні та інтелектуальні, а участь відомих акторів, музикантів, коміків, роблять заклад найпопулярнішим серед інших. Динамічні вистави за участю кращих ансамблів показують протягом усього сезону. Вся робота театру спрямована на те, щоб бути головним культурним об’єктом Гамбургу та завдяки своєму веселому та сучасному мистецтву створювати новий імідж Репербану.
