Говорячи про міста, які вважаються епіцентром кіноіндустрії, багатьом спадає на думку Лос-Анджелес з Голлівудом, Нью-Йорк або інші мегаполіси з відомими кіностудіями. Хоча в Гамбурзі локацій такого масштабу немає, історія зародження кіноіндустрії у місті цікава, а кінотеатри, збудовані у минулому столітті, приваблюють туристів з різних країн. Пропонуємо розглянути деякі факти про початок розвитку кіно у місті. Більше на hamburgtrend.eu.
Як все починалось?
Перший кінопоказ в історії світового кіно відбувся у 1895 році в Парижі. Відразу після цього протягом кількох років у різних країнах Європи відкривалися нові кінокомпанії та кіностудії. У Гамбурзі, як і в інших містах Німеччини, кінематограф також почав зароджуватися наприкінці ХІХ – початку ХХ століття.
Жителів Гамбурга з кіно познайомили у 1895 році Макс і Еміль Складановські – рідні брати, що увійшли в історію, як винахідники біоскопа. Це був проєкційний апарат з плівкою, який вони возили з собою. Після показу кіно у Берліні, Складановські відвідали і Гамбург, організувавши показ у Гамбурзькому соборі.
У 1896 році на громадській площі Генземаркт було випробувано винахід Оскара Местера. Він представив кінетоскопи, і вони виявилися практичнішими, ніж біоскопи Складановських, адже були меншого розміру. Апарати для проєкції фільмів Местера поширювались в Гамбурзі і продавались в інші міста Німеччини. Проте переглядати фільм на кінетоскопі могла також лише одна людина.
Протистояння кінотеатру та театру
Цікаво, що наприкінці XIX століття в Гамбурзі активно розвивалася театральна індустрія, а шанувальники театру висловлювали своє обурення кінематографом і тим, як швидко він стає популярним. Вони називали кіно “аморальним мистецтвом”, яке розбещує гамбурзьку молодь.
Керівники театрів зверталися до творчих спілок Німеччини з проханням зупинити кінозйомки та заборонити кінематограф. Їх підтримали відомі вчені, заявивши, що кіно ніколи не стане повноцінним мистецтвом і називаючи його “низькою розвагою”. Попри це кіноіндустрія в Гамбурзі, як і в інших німецьких містах, процвітала.
Перші кінотеатри
Один із перших “справжніх” кінотеатрів, які передбачали показ картини на екрані та давали можливість дивитися фільм одночасно багатьом глядачам, відкрив Кнопф. Він знаходився на Шпільбуденплац і був розрахований на 667 осіб.
Кінопокази мали великий попит, тому їх почали розглядати як джерело додаткового доходу власники бізнесу. Фільми показувалися у готелях, барах та інших закладах Гамбурга. До початку Першої світової війни більшу частину кіно становили картини європейського виробництва. Серед німецьких фільмів найбільш популярними виявилися детективи.
З 1914 року практично всі іноземні фільми були повністю під забороною. Тоді німецьке кіновиробництво почало різко збільшуватися, а в кінотеатрах Гамбурга показували переважно патріотичні та пропагандистські фільми.
Післявоєнний період
Після Першої світової війни кіноіндустрія у Гамбурзі процвітала. Один із старовинних кінотеатрів у місті, яке практично безперервно працює з 1913 року, це “Пасаж Кіно”. Досі він є улюбленою локацією багатьох місцевих мешканців та туристів.
Наприкінці 1920-х років у кіноіндустрії Гамбурга почалася нова епоха – звукового кіно. Спочатку фільми були “німими”, а після появи стаціонарних кінотеатрів їх показ міг супроводжуватися живою музикою, а іноді сюжет озвучував хтось із зали. Але наприкінці 1920-х років у Гамбурзі була показана перша музична драма зі звуком “Співаючий дурень”.
На відміну від першої половини XX століття, коли кіно було інструментом влади та ефективним методом пропаганди, у XXI столітті у прокаті гамбурзьких кінотеатрів представлені світові прем’єри та бестселери різних жанрів.
